БУЛІНГ. Поради батькам
Багато учнів соромляться розповідати дорослим, що вони є жертвами булінгу. Проте якщо Ваша дитина все-таки підтвердила в розмові, що вона стала жертвою булінгу, то скажіть їй:
vЯ тобі вірю (це допоможе дитині зрозуміти, що Ви повністю на її боці);
vМені шкода, що з тобою це сталося (це допоможе дитині зрозуміти, що Ви переживаєте за неї і співчуваєте їй);
vЦе не твоя провина (це допоможе дитині зрозуміти, що її не звинувачують у тому, що сталося);
vТаке може трапитися з кожним (це допоможе дитині зрозуміти, що вона не самотня: багатьом її одноліткам доводиться переживати залякування та агресію в той чи той момент свого життя);
vДобре, що ти сказав/ла мені про це (це допоможе дитині зрозуміти, що вона правильно вчинила, звернувшись по допомогу);
vЯ люблю тебе і намагатимуся зробити так, щоб тобі більше не загрожувала небезпека (це допоможе дитині з надією подивитись у майбутнє та відчути захист).
Не залишайте цю ситуацію без уваги. Якщо дитина не вирішила її самостійно, зверніться до класного керівника, майстра виробничого навчання, соціального педагога чи психолога, а в разі його/її неспроможності владнати ситуацію, до адміністрації училища. Краще написати і зареєструвати офіційну заяву, адже керівництво навчального закладу несе особисту відповідальність за створення безпечного і комфортного середовища для кожного учасника навчального процесу.
Якщо педагоги та адміністрація не розв’язали проблему, не варто зволікати із написанням відповідної заяви до поліції.