Афганістан – біль душі і пам'ять серця
Афганська війна 1979 – 1989 років, що тривала більше дев’яти років, за своїми масштабами займає скромне місце в ланцюзі військових конфліктів. Але за безглуздістю втрат, моральної шкоди та політичних наслідків рівних їй немає. І якою б Афганська війна не була – це частина нашої історії. І наша задача сьогодні, щоб вивчаючи історію своєї держави, ми не повторювати помилок минулого.
13 лютого 2020 року колективКраматорського вищого професійногоучилища (№14) зібрався, щоб вшанувати тих, хто в далеких вісімдесятих роках минулого століття воював в Афганістані.
Кожна область України відправляла своїх синів на афганську землю. До складу 40-ої армії, що визначала кістяк обмеженого контингенту, з яких 25% були українці. Із Краматорська в афганській війні приймали участь 430 молодих хлопців, 42 юнака – випускники нашого училища. За час бойових дій в Афганістані вбито і померло від ран і хвороб 16 краматорців, серед них - наші випускники Володимир Бухта, Олег Ляшевич, Володимир Цимбал.
Ми вклоняємось тим, хто прийшов з цієї війни живим, хоча і з пораненою душею та вшановуємо пам’ять тих, хто загинув на афганській землі.
В музейній кімнаті історії училища є експозиція, присвячена подіям 1979-1989 років, біля якої був проведений урок мужності в навчальних групах «Повернися живим» з покладанням квітів до пам`ятника випускникам училища, загиблим в Афганістані.
Колектив Краматорського вищого професійного училища (№14) пам’ятає та поважає своїх героїв. 14 лютого учні та педагогічний колектив взяли участь у мітингу, присвяченому 31-й річниці виводу військ з Афганістану, який відбулася біля пам’ятника загиблих в Афганістані краматорців. На честь всіх шістнадцяти воїнів наші учні запалили лампадки біля підніжжя постаменту.
Для нас війна в Афганістані – це історія, яку повинна знати кожна, поважаюча себе людина, тому що це історія нашої країни, наших рідних, знайомих. А для опаленого вогнем покоління ця війна залишиться у душах на завжди.
Бібліотекар Тетяна Філімоненко