«Очима тих, хто жив в бою».
Щорічно, в перших числах лютого, у Краматорському вищому професійному училищі (№ 14) проходять заходи, присвячені афганським подіям 1979-1989 рр. Ця війна, далекій від України країні, торкнулася багатьох наших співвітчизників, їх сімей, близьких та друзів.
15 лютого 2016 року виповнилося 27 років з дня виведення радянських військ з Афганістану, але відлуння цієї війни продовжує жити в пам'яті учасників бойових дій, їх рідних і близьких, усіх небайдужих людей.
42 випускника Краматорського вищого професійного училища отримали бойове хрещення в Афганістані. Троє з них не повернулися додому: Володимир Бухта, Олег Ляшевич, Володимир Цимбал. Ми в неоплатному боргу перед пам'яттю хлопців, які, пішовши з наших мирних буднів туди, де ллється кров, не повернулися.
В пам'ять про всіх загиблих в Афганістані наших співвітчизників і, віддаючи данину поваги живим воїнам-інтернаціоналістам, у Краматорському вищому професійному училищі пройшла декада «Пам'ять», в рамках якої були заплановані заходи військово – патріотичної тематики.
У всіх навчальних групах пройшла виховна година «Опалені долею», на якій учні не тільки слухали підготовлений матеріал, але і самі розповідали про своїх рідних і знайомих, безпосередніх учасників війни в Афганістані, читали вірші поетів - інтернаціоналістів, підготували барвисті газети до знаменної дати.
Для учнів першого курсу була проведена лекція-екскурсія в музейній кімнаті училища біля стенду, присвяченого військовим подіям в Афганістані, тут же розмістилася книжкова виставка «Афганістан живе в моїй душі», велика частина книг – це спогади, розповіді та вірші краматорчан, учасників бойових дій на території Афганістану.
Адміністрація та колектив Краматорського ВПУ - активні учасники щорічного мітингу біля міського пам'ятника краматорчанам, загиблим в Афганістані.
Члени молодіжної організації вже кілька років доглядають за могилами випускників училища, які загинули на афганській землі, покладають квіти у дні пам'яті.
15 лютого в училищі традиційно відбувся урочистий захід: «Очима тих, хто жив в бою», присвяченого 27-ої річниці виведення радянських військ з Афганістану. Час невблаганно відлічує години, роки, десятиліття, Афганська війна давно вже стала надбанням історії, а свідки й безпосередні учасники цього драматичного події живуть серед нас. Ми завжди раді бачити у Краматорському вищому професійному училищі наших земляків, ветеранів війни в Афганістані. Ось і в цей пам'ятний день нашими гостями були: Бондарєв В. А. – голова Краматорської міської громадської організації «Українська спілка ветеранів Афганістану», Власенко С. А. – голова союзу десантників Донецької області, воїни – інтернаціоналісти: Коргун В. І., Мелентєєв А. Е., Вовченко К. Г., Зибко А. Н., Калінін В. Н., Комарницький С. Ю., Дорохов Д. М., Сільченко К. В., Имперецел В. М., Кобалія Ф. А.
Зустріч пройшла в дружній обстановці, колектив Краматорського ВПУ вшановував своїх гостей, а воїни – інтернаціоналісти в свою чергу дякували директора училища М. Г. Куприкова і всіх присутніх за увагу і повагу до ветеранів війни в Афганістані, за пам'ять і збереження традицій. Закінчився захід покладанням квітів до пам'ятника випускникам училища, загиблим в Афганській війні.
В цей же день адміністрація училища, педагогічний та учнівський колектив Краматорського ВПУ відвідали урочистий захід в міському БК «Будівельник», і не тільки в якості глядачів, але і в якості учасників концертної програми. На честь 27-ої річниці виведення радянських військ з Афганістану і в честь 20-річчя з дня заснування Краматорської організації ветеранів Афганістану колективу Краматорського ВПУ було вручено лист подяки за активну діяльність та співпрацю з організацією.
Для нас війна в Афганістані – це історія і її повинен знати кожна поважаюча себе людина, тому що це історія нашої Батьківщини, наших рідних, близьких, знайомих.
Ми віримо, що дуже скоро настане час, коли на нашій квітучій, рідній Донецькій землі не будуть гинути молоді, здорові хлопці, мирні люди, не будуть плакати від нестерпного горя матері, молоді дружини, діти. Що прийде, нарешті, час, коли наше життя наповниться щастям, спокоєм, любов'ю, надією і радістю – тим, що робить наше життя людяніше.