«ТИХ ДНІВ НЕ ЗМОВКНЕ СЛАВА...»
9 травня весь український народ відзначив сімдесят першу річницю Великої Перемоги. З кожним роком усе далі відходять від нас події Другої світової війни. Заросли окопи, зарубцювалися рани ветеранів, але наша пам'ять щоразу повертається до минулого, адже те, що пройдено і пережито, не забудеться ніколи! Це подвиг, якого не знала історія!
За планом національно – патріотичного виховання на навчальний рік у Краматорському вищому професійному училищі(№14) пройшла декада «Пам`яті», присвячена цій події. Впродовж тижня в усіх навчальних групах було проведено урок мужності «Вони пішли з життя, щоб жити вічно». Бібліотекарі училища Філімоненко Т.М. та Бохонок Л.М. для учнів першого курсу провели у музейній кімнаті історії училища уроки – лекції за темою «РУ №1 у роки Великої Вітчизняної війни», у бібліотеці училища було оформлено виставку книг «Велика Вітчизняна війна очима письменників». Викладач історії Колісник К.М. провела для учнів другого курсу урок – презентацію «Україна в роки Другої світової війни», для учнів четвертого курсу – урок-семінар «Рух опору в роки Другої світової війни». Викладач історії Громова О.Г. провела історичний журнал серед учнів першого курсу за темою «Героїчні подвиги жінок у роки Другої світової війни».
Впродовж квітня в Краматорському ВПУ традиційно пройшла акція «Від серця до серця»: учні та майстри виробничого навчання з професії «Перукар» обслуговували ветеранів війни у перукарських майстернях училища та на дому.
Також колектив училища, як педагогічний, так і учнівський, прийняли участь у міській акції «Пам'ять поколінь», під час якої привітали ветеранів війни зі святом Перемоги.
У Краматорському вищому професійному училищі (№14) існує багато добрих традицій, направлених на патріотичне виховання молодого покоління. Напередодні свята Перемоги, 6 травня адміністрація училища, педагогічний колектив та учні вшановували ветеранів: Хорошайло Федора Івановича - першого випускника училища, полковника у відставці та учасника бойових дій, Нікітіну Віру Григорівну – колишню співробітницю училища, в'язня війни.
Традиційно привітати ветеранів прийшли представники базового підприємства ПАТ НКМЗ: відділу кадрів на чолі з Цельником В. В., профспілкового комітету на чолі з Тукой В. І., начальник відділу маркетингових комунікацій Жулій В. І.; начальник відділу профтехосвіти Департаменту освіти і науки Донецької облдержадміністрації Бережнов О. Є., депутати Краматорської міської ради, офіцери Краматорського відділу поліції.
З вітальною промовою перед присутніми виступили директор училища Купріков М. Г. і начальник відділу кадрів Цельник В. В. Вони підкреслили, що в минуле відходять події, пов'язані з Другою світовою війною, але сила людської пам'яті живе і повинна жити в серцях людей. Саме в безсмертному подвигу народу злилися воєдино доблесть і героїзм воїнів, самовіддана праця синів і дочок нашої багатонаціональної Батьківщини.
Друга світова війна була не останньою. Переможці тієї війни не думали, що на нашій землі знову будуть лунати вибухи і постріли, будуть гинути люди, що їх онуків і правнуків також називатимуть ветеранами - ветерани Афганістану, ветерани АТО. Так, в житті завжди є місце подвигу, але, на жаль, це подвиг ціною життя.
Пам'ять полеглих на фронтах Другої світової війни, війни в Афганістані та тих, хто загинув у наш час, тих, які залишилися на століття молодими, ветеранів, які не дожили до наших днів, присутні вшанували хвилиною мовчання.
9 Травня адміністрація, педагогічний та учнівський колектив училища прийняли участь у міському мітингу з нагоди відзначення 71-ої річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 71-ої річниці завершення Другої світової війни. Учні та майстри виробничого навчання з професії «Кухар» прийняли участь в організації та проведенні польової кухні сумісно з міським ПК «Будівельник».
9 Травня - це день, який сповнює серця гордістю за подвиг народу, що виграв битву з фашизмом. У День Перемоги ми знову прийшли до Вічного вогню, адже ні рокам, ні століттям не стерти пам'ять про тих, хто пережив цю страшну війну, хто залишився в обіймах смерті, не дожив, не долюбив заради життя, заради майбутнього! І ми зобов'язані їм вічною пам'яттю та шаною!